Незабутня подорож

Ось промайнув 12-ий день табора, який був сповнений яскравих вражень. Після смачного сніданку, який дав нам заряд добра та позитиву, ми активно повторювали грецький танок "Сиртакі", який вивчили напередодні до урочистого закриття зміни. У танці беруть участь представники з усіх районів, що робить його ще незабутнім. Сьогодні незвичайний день, бо Місто Успішних Підлітків відправилось у центр міста Скадовськ. Куратор комісії ЗМІ Тетяна Вікторівна народилась і мешкала тут, тому вона провела міні-екскурсію по історичним пам'яткам. Район "Перспектива" зробила неймовірні фотокартки на згадку біля пам'ятника Сергія Бальтазаровича, стенду "Я люблю Скадовськ". Опісля, ми вирушили на прогулянку на теплоході по Чорному морю. Емоції переповняли дітей. Нам вдалось спостерігати захід Сонця, політ чайок та заворожуючі хвилі. Прибігши назад до табору, ми швиденьки повечеряли та пішли на святковий вечір, який організували куратори з усіх районів. Культорганізатор Валерій Євгенович додав смутку до заходу: він прочитав зворушливий вірш про вожатих. Усі діти пустили сьозу. Емоційний день підійшов до кінця. Усі діти швидко полягали спати, бо завтра на них чекає офіційне закриття оздоровчого сезону в таборі імені Івана Голубця.

Заряджаємося вітаміном “Sea”

Ранок 16 вересня розпочався з бадьорої зарядки, яку проводив 3-й загін,до речі, це наша остання ранкова зарядка у цій зміні. День продовжився з репетиції нашого танку на закриття зміни, так як ми все вже вивчили, то ми впоралися за 15 хвилин, справжні професіонали. Після обіду ми мали змогу пройтись у місто, погуляти та насолодитися колоритом Скадовська. Фотографії, відео, пісні, танці-це все про 16 вересня. Вечір розпочався прогулянкою на теплоході. Атмосфера неймовірна, захід сонця, прекрасні фото, шум моря, чайки, чудові люди поруч-що може бути краще? Тільки прогулянка в пізній вечір та співи пісень на вулицях, хоча ні, це все має місце бути. Вийшовши з борту, усі затамували подих від такої краси на вулиці та від усвідомлення швидкоплинності життя.

Як б там швидко не «біг» час, але ніхто з нас не хоче звідси їхати, бо настільки вже все стало звичним та таким рідним, що дуже не хочеться повертатися в сірі будні. Але ми сподіваємось, що наступні 2 дні пройдуть незабутньо та будуть наповнені яскравими емоціями та щасливими моментами.

Пономарьова Влада(6 гімназія)

16.09.         Залишилося всього 3 дні... Ми прокунулись. На вулиці була тепла погода. Ми з посмішкою пішли на руханку, яку проводив 3 загін. Ці діти самі захотіли проводити нам руханку, мабудь, вони також хочуть приєднатися до МУП. Відпочиваючі проявили свої лідерські чесноти. На тренінгу "PROskills" нам дали дуже цікаве домашнє заняття. По-перше, потрібно було написати послання в світу, яке ти хочеш донести до всіх людей планити. По-друге, нам сказали провести завтра самим тренінг. Це було цікаво. Ми стали домовлятися, коли зустрітися, що зробити тощо. Всі чекали на вечір, бо в нас повинна була бути прогулянка катером. Але виявилося, що час переплутали, не на 17.00, а на 18.30. А потім як ми проводили захід сонця. Це було неймовірно. Це було настільки романтично було. В мене було багато емоцій від цього. Ввечері нас чекав захід приурочиний вожатим. Це було весело, бо тепер вони брали участь у конкурсах, а не ми. Наш район вболівав за Татьяну Вікторівну, нашого куратора в комісії ЗМІ. Врна найкраща. Так закінчився наш день. Він був дуже насиченним та емоційним. Я дуже щаслива, що я тут і зараз. Але в голову вже почали закрадатися думки, що залишилося дуже мало всього 2 дні. Це сумно. Але ми живемо далі. Все чудово!!!